Збереження та раціональне використання земельних ресурсів

Українські Карпати

Крим

Ландшафт як середовище життя та об'єкти охорони

Портфоліо вчителя географії Сербіненко О.О.

Раціональне природокористування - тема сьогодення Устинівщини

Збереженняводних ресурсів

Годинні пояси

день учителя 2018

Великі географічні відкриття

Північна Америка (конспекти уроків)

Тема. ПІВНІЧНА АМЕРИКА. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. СВОЄРІДНІСТЬ ПРИРОДИ МАТЕРИКА, ПОВ'ЯЗАНА З ЙОГО ГЕОГРАФІЧНИМ ПОЛОЖЕННЯМ. ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ ТА ОСВОЄННЯ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ Мета: сприяти засвоєнню знань про основні риси географічного положення Північної Америки, удосконалювати роботу учнів з карта¬ми, вчити аналізувати, робити висновки, розширювати кругозір дітей; щодо історії відкриття та освоєння материка, зацікавити темою, розви¬вати вміння працювати в колективі, працювати з тематичними картами; розвивати пізнавальний інтерес, творче мислення, виховувати культуру спілкування, самостійність. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: атласи, фізична карта півкуль, контурні карти, набір картин з курсу «Географія материків та океанів», портрети дослідників, підручник, план вивчення материка, план характеристики географічного положення в довіднику учня. Опорні та базові поняття: материк, Географічні координати, особли¬вості природи, пов'язані з ФГП материка. Географічна номенклатура: миси: Мерчісон, Мар'ято, Принца Уель¬ського, Сент-Чарльз; затоки: Гудзонова, Мексиканська, Аляска; острови: Ґренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; півострови: Лабрадор, Флоріда, Каліфорнія, Аляска, Юкатан, течії: Гольфстрім, Каліфорній¬ська, Північно-Тихоокеанська, Лабрадорська. ЗМІСТ УРОКУ І. Організаційний момент Перевірка присутності учнів, їх підготовки до уроку, організація уваги учнів, психологічний настрій на роботу. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів Об'єднання учнів у групи по 4—5 чоловік. Прийом «Шукай асоціації» Роздаються картки. На відповідь відводиться 2 хв. Вогняна Земля Христофор Колумб м. Ґальїнас Пампа Маракайбо Фроуерд Сельва Котопахі «Сяюча гора» Аконкагуа Гумбольдт Льянос Тітікака Парамос хвиля амазуну Атакама «Мідні гори» Памперо Гвіанське ... ? ?... Дрейка «Бігль» " Горн Ісалько Ла-Плата Ігуасу III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів 1. Гра «Пляшкова пошта» Дати можливість учням самостійно визначити назву материка, який буде вивчатися. Чотири групи отримують пошту, яку дістають з пляшок. .SOS SOS SOS SOS 7° пн. ш; 81° зх. д. 72° пн. ш; 95° зх. д. 65° пн. ш. 168° зх. д. 52° пн. 56° зх. д. (м. Ма'рято) (м. Мерчісон) (м. Принца Уельського) (м. Сент-Чарльз) 2. Прийом «Здивую всіх» Учитель. Отже, ми починаємо вивчати материк — Північна Аме¬рика. Саме тут можна зустріти географічні дива та парадокси., Острів Грен¬ландія — «зелена земля», а насправді вкрита шаром льоду до 3400 м, океан з обманливою назвою Тихий, Алеутські о-ви, назва яких перекладається «в чому справа?» Тут можуть дно залишкових озер використовувати як аеродром для надзвукових літаків. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Прийом «Географічна лабораторія» План характеристики материка і його ФГП (робота з довідником Учня). Учні дають самостійно оцінку ФГП Північної Америки (робота 3 атласами) 2.Прийом «Шпаргалка» Вчитель на дошці складає картосхему. Учні на контурних картах на¬водять основні лінії, що характеризують географічне положення: екватор, і нульовий меридіан, тропік, полярне коло. Підписують назви океанів, І морів, течій, крайні точки, острови, дають характеристику берегової лінії,! Таким чином, особливості ФГП материка проговорюються двічі. В кінці цього етапу робиться висновок, що на відміну від материків тропічних широт Північна Америка розташована у Північній півкулі. 3. Прийом «Проблемне питання» 1) Користуючись картою, доведіть, що Північна Америка має велику протяжність з півночі на південь (від 72° пн. ш до 7° пн. ш.) Висно¬вок — перетинає всі географічні пояси, крім екваторіального. 2) У яких широтах має більшу протяжність із заходу на схід? 3) Роль холодних і теплих течій. (Розповідь про течії: Аляскінська, Каліфорнійська, Лабрадор, Ґольфстрім.) 4. Прийом «Творча лабораторія» Робота з таблицею «Відкриття та дослідження Північної Америки». Час дослідження Дослідники Результати досліджень V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Прийом «Мозковий штурм» Чим відрізняється фізико-географічне положення Північної Аме¬рики від фізико-географічного положення інших, уже вивчених нами материків? 2. Гра «Продовж речення» • Першими дослідниками Північної Америки були___________ • Північна Америка розташована у___________________півкулі. • Площа материка становить_____ і за розмірами він займає__________місце. • Має велику протяжність з______________, що впливає на__________ материка. Омивається _______ океанами. • Межує з материками_____________________________. • Берегова лінія материка___________________________. VI. Підсумок уроку Оцінювання учнів. VII. Домашнє завдання • Опрацювати відповідний матеріал підручника. • Закінчити роботу в контурних картах. • Скласти картки-листки з топонімічними помилками «Неуважний мандрівник». Додатковий матеріал до уроку Можна використати книгу «Сага о гренландцах» — М.: Художественная литература, 1973. Судна вікінгів. Вищим технічним досягненням вікінгів були їх бойові кораблі. Ця тура, що містилася в зразковому порядку, часто з великою любов'ю описувалася в поезії вікінгів і складала предмет їх гордості. Вузький каркас такого судна був дуже зручний для підходу до берега і швидкого проходження по річках і озерах. Легші судна особливо підходили для рап¬тового нападу; їх можна було переносити волоком з однієї річки в іншу, щоб обійти пороги, водопади, дамби і зміцнення. Недолік цих суден по¬лягав в тому, що вони були недостатньо пристосовані для тривалих плавань у відкритому морі, що компенсувалося навігаційним мистецтвом вікінгів. Тура вікінгів розрізнялася по числу пар гребних весел, крупні суд¬на — по числу гребних лав. 13 пар весел визначали мінімальний розмір бойового судна. Найперші судна були розраховані на 40—80 чоловік кожне, а велике кільове судно XI ст. вміщало декілька сотень чоловік. Такі крупні бойові одиниці перевищували в довжину 46 м. Судна нерідко будували з дошок, укладених рядами з перекриттям, Що скріплювалося зігнутими шпангоутами. Вище за ватерлінію більшість бойових кораблів були яскраво розфарбовані. Різьблені голови драконів, іноді позолочені, прикрашали носи суден. Така ж прикраса могла бути на кормі, а в деяких випадках там красувався хвіст дракона, що звивається. При плаванні у водах Скандинавії ці прикраси звичайно знімалися, щоб не налякати добрих духів. Часто при підході до порту з боків судів виві¬шувалися в ряд щити, але у відкритому морі цього не допускалося. Судна вікінгів рухалися за допомогою вітрил і весел. Просте вітрило квадратної форми, зроблене з грубого полотна, часто розмальовувало¬ся в смуги і клітинки. Щоглу можна було укорочувати і навіть взагалі знімати. За допомогою майстерних пристосувань капітан міг вести ко¬рабель проти вітру. Судна управлялися кермом лопатевої форми, вста¬новленим на кормі з правого борту. Декілька суден вікінгів, що збереглися, експонуються в музеях скан¬динавських країн. Одне з найвідоміших, виявлене в 1880 р. в Гокстаді (Норвегія), відноситься приблизно до 900 р. н. е. Воно досягає в довжину 23,3 м і в ширину 5,3 м. Судно мало щоглу і 32 весла, на ньому були 32 щити. Місцями збереглися нарядні різьблені прикраси. Тема. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ МАТЕРИКА, ЇХ ПОРІВНЯННЯ З ПІВДЕННОЮ АМЕРИКОЮ. РОЛЬ ВУЛКАНІЗМУ ТА ДАВНЬОГО ЗЛЕДЕНІННЯ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОГО РЕЛЬЄФУ. КОРИСНІ КОПАЛИНИ, ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ ПОШИРЕННЯ Мета: дослідити взаємозв'язок між тектонічною будовою материка і рельєфом, ознайомити учнів з рельєфом та корисними копалинами Північної Америки; розкрити роль вулканізму та давнього зледеніння у формуванні рельєфу Північної Америки, розвивати логічне мислення; розвивати вміння працювати з тематичними картами, аналізувати, і порівнювати, знаходити зв'язок між етапами пошуково-дослідницької діяльності, виховувати повагу до думки інших, самостійність. Тип уроку: комбінований. Обладнання: фізична карта Північної Америки, фізична карта півкуль, атласи, підручники, таблиці. Опорні та базові знання: платформа та її будова, загальні риси рельєфу материків тропічних широт, періоди горотворення, корисні копалини та їх зв'язок з тектонічною будовою, вулканізм, зледеніння, особливо¬сті формування рельєфу, встановлення причинно-наслідкових зв'язків у формуванні рельєфу, розміщенні корисних копалин. Географічна номенклатура: низовини: Примексиканська, Приатлантична; рівнини: Великі, Центральні; гори: Кордільєри (г. Мак-Кінлі), Скелясті,!] Аппалачі (г. Мітчелл); Лаврентійська височина. ЗМІСТ УРОКУ І. Організаційний момент Перевірка присутності учнів, їх підготовки до уроку, організація уваги визначення мети і завдань уроку. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. 1.Прийом «Неуважний мандрівник» Виправлення помилок у домашніх завданнях (відповідь корегує автор), оцінюються одразу два учня. 2. Прийом «Аукціон» Один учень називає, а другий показує географічний об'єкт на стінній карті. На рахунок «три» учень повинен дати відповідь. Поступово темп рахування можна збільшувати. У цей час інші учні можуть розгадувати кросворд «Острови Америки» з ключовим словом Острів 1 о 2 с 3 т 4 р 5 і 6 В III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів 1. Прийом «Здивую всіх!» Учитель. Сьогодні ми здійснимо подорож Північною Америкою. Ми подолаємо вершину г. Мак-Кінлі з висотою 6194 м, опустимось у Долину Смерті на 86 м нижче рівня моря, помандруємо ідеально плоскими рівнинами, відвідаємо знаменитий Великий каньйон, сфотографуємось на фоні вулканів та у карстовій печері. 2. Прийом «Творча лабораторія» Учні знайомляться з фізичною картою Північної Америки і роблять висновок, що рельєф материка різноманітний та відрізняється від рельєфу материків, що вже було вивчено. 3. Прийом «Географічна лабораторія» Перелічити основні форми рельєфу і підписати їх на контурній карті. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Прийом «Проблемне питання» Як ви розумієте ці слова? Г. Горшков писав: «У рельєфі нічого випадкового немає. Кожна рисочка рельєфу, від самої глибокої западини до самої високої гори, чимось пояснюється і чимось обумовлюється». 2. Прийом «Творча лабораторія» Учні досліджують взаємозв'язок між тектонічною будовою материка і рельєфом, використовуючи тематичні карти 3. Прийом «Продовж речення» • В основі материка Північна Америка лежить... (Північна Американська платформа) • Виходи кристалічних порід на поверхню утворюють... (Канадський щит) • На заході розташовані області... складчастості. (Альпійської) • В центральній частині материка розташована давня... (Докембрійська): платформа, а на півдні... (молода) платформа 5. Прийом «Творча лабораторія» Встановити взаємозв'язок між тектонічними структурами і формами | рельєфу. Заповнити таблицю (це завдання вже проговорювалось на по¬чатку уроку, а в другий раз іде як закріплення у вигляді таблиці). Спо¬чатку заповнюються перша і друга колонки. Тектонічна структура Корисні копалини Форми рельєфу 1 Платформи Канадський щит Магматичні, мета-морфічні породи (умовні знаки) Лаврентійська височина Осадовий чохол Північно-американської платформи (плита) Осадові породи (умовні знаки) Великі рівними. Центральні рівнини Молода платформа (осадовий чохол) Осадові породи (умовні знаки) Примексиканська низовина. Приатлантична низовина _ Складчасті області Каледонська, герцинська складчастість Осадові (умовні знаки) Аппалачі — г. Мітчелл, 2037 м Альпійська складність (зіткнення літосферних плит) Магматичні, осадові (умовні знаки) Кордильєри г. Мак-Кінлі, 6194 м 6. Робота в групах Завдання 1. Встановити взаємозв'язок між геологічною будовою і ко¬рисними копалинами. Заповнити другу колонку таблиці. Завдання 2. Порівняти рельєф Північної Америки і Південної Америки. Знайти схожі риси. (Гірські хребти простягаються переважно в меридіо¬нальному напрямку; гори на заході, рівнини на сході; розвинений вулка¬нізм (кайнозойський вулканічний пояс); молоді гори — Кордільєри, Анди) та відмінні риси — на сході Північної Америки — старі гори Аппалачі. Завдання 3. З'ясуйте, які сили крім внутрішніх будуть впливати на формування рельєфу материка. (Виявлення ролі давнього зледеніння. Вплив поверхневих вод на формування рельєфу розглядається на при¬кладі р. Колорадо (Великий Каньйон). Тут же згадується найдовша у світі карстова печера — Мамонтова-Флінт.) Підсумки результатів виконання роботи. V. Закріплення вивченого матеріалу 1.Прийом «Географічний практикум» Завдання. Назвіть основні форми рельєфу Північної Америки та покажіть їх на карті. Чим пояснюється різноманіття форм рельєфу? 2.Прийом «Мікрофон» 1. Які спільні риси наявні в рельєфі Північної та Південної Америки? Чим це можна пояснити? 2. Яку роль відіграло давнє зледеніння у формуванні рельєфу Північної Америки? 3. Чому в Кордільєрах багато родовищ рудних корисних копалин? Чим пояснюється різноманіття корисних копалин на території Північної Америки? VI. Підсумок уроку Прийом «Роблю висновок» • Більша частина Північної Америки розташована в межах платформи, переважає рівнинний рельєф. • На заході — молоді гори Кордильєри, а на сході — давні гори Аппалачі. • На формування рельєфу впливають не тільки внутрішні сили, а і зов¬нішні. • Територія материка зазнала впливу давнього зледеніння, що вплинуло на рельєф. • Особливості геологічної будови материка зумовили наявність різно¬манітних покладів корисних копалин. VІІ.Домашнє завдання • Опрацювати відповідний текст підручника. • Закінчити роботу на контурній карті. Додатковий матеріал • Сан-Андреа — великий розлом у земній корі, уздовж якого можливі тектонічні зрушення. Починається від мексиканського кордону, проходить через Лос-Анджелес до Сан-Франциско і закінчується в океані. Він має довжину понад 1100 км. • Дивовижний дощ випав у Лос-Анджелесі в 1933 році. Вночі над містом промайнула сильна піщана буря. Вулиці виявилися засипа¬ними дивним, незвичайно важким піском. Коли його досліджували, з'ясувалося, що це золотий пісок! Виявляється, сильний вітер підняв у повітря золотий розсип. За підрахунками фахівців, вітер висипав на Лос-Анджелес золоті крупинки на суму більше 60 тисяч доларів. • Найактивнішим у Північній Америці є вулкан Ісалько в Сальвадорі. Його висота - 1885 м. Близько 200 років він діє безперервно. Виверження повторюються кожні 2—10 хвилин. Цей вулкан служить маяком для моряків. • Найбільша карстова печера в Північній Америці і у світі— Мамонтова-Флінт в Аппалачах. Довжина всіх її переходів становить понад 500 км. Тема. ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ КЛІМАТУ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ І ТИПИ КЛІМАТУ МАТЕРИКА Мета: спираючись на знання про основні кліматотворні чинники, охарактеризувати особливості клімату Північної Америки та сформувати в учнів систему знань про причини формування різних типів клімату на території материка; розвивати навички роботи та аналізу кліматичних карт, уміння складати порівняльну характеристику типів клімату на при¬кладі материка Північна Америка, вдосконалювати практичні навички учнів працювати з тематичними картами; розвивати навички аналізу та синтезу матеріалу, що вивчається; удосконалювати навички роботи в групі та парі; виховувати інтерес до географічної науки. Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, кліматична карта Північної Америки, схеми, кольоровий папір, маркери, аркуші. Тип уроку: комбінований. Опорні та базові поняття: клімат, циркуляція атмосфери, сонячна радіація, торнадо, Великі рівнини, Середній Захід, Гольфстрім, Кордильєри, інверіо, верано. Географічна номенклатура: затоки: Гудзонова, Мексиканська, Аляска; острови: Гренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; півостро¬ви: Лабрадор, Флоріда, Каліфорнія, Аляска, Юкдтан; Примексиканська низовина, Центральні і Великі рівнини; гори: Кордільєри (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі; течії: Лабрадорська, Каліфорнійська, Гольфстрім. ЗМІСТ УРОКУ I. Організаційний момент Учитель перевіряє наявність в учнів на партах необхідного для уроку обладнання. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку. II.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів 1.Прийом «Мікрофон» • Який зв'язок існує між географічною широтою та кількістю сонячної радіації? • Чому відбувається рух повітряних мас? 2.Прийом «Аукціон» Учні називають чинники, що впливають на формування клімату. 3.Прийом «Географічна мозаїка» • Атмосферна волога, яка випадає у вигляді дощу, снігу, граду або осідає на земну поверхню і всі предмети, що є на ній, у вигляді роси, інею, паморозі, називається... (Опади) • Пересування повітря в горизонтальному напрямку під впливом різниці атмосферного тиску... (Вітер) • Прилад використовується для вимірювання відносної вологості по¬вітря... (Гігрометр) • Постійні вітри, які дмуть від зон високого тиску в тропічних широтах до екватора... (Пасати) • Водна оболонка Землі, утворена океанами, морями, річками, озерами, водосховищами, а також льодовиками, підземними водами, вологою атмосфери... (Атмосфера) • Явище природи, що має нездоланний характер (ураган, землетрус, торнадо тощо)... (Стихія) • Руйнівної сили вихор над суходолом, діаметром в кілька десятків; метрів... (Смерч) • Атмосферний вихор, який має низький тиск у центрі. З ним пов'язана нестійка хмарна погода з опадами... (Циклон) III. Вивчення нового матеріалу Учитель. Кожен з вас бачив на небі веселку. Вона має різні кольори. Уявіть, що вам дісталась частина цієї веселки (учням роздаються кольорові аркуші паперу, за якими вони формують шість груп, кожна група має свій колір). 1. Прийом «Мозковий штурм» Згадайте те, що вам уже відомо про атмосферні процеси над материками, які ми вже вивчили. Яке спільне слово єднає всі ці ознаки? Так, клімат — це і є тема уроку. (Аркуш зі словом «клімат» прикріплюється до дошки.) 2. Прийом «Географічна розминка» • Згадайте, що називається кліматом • Зробіть узагальнення про основні кліматотвірні чинники... (Аркуші з назвами чинників прикріплюються до дошки.) 3. Прийом «Географічна лабораторія» Завдання (робота в групах за допомогою атласу та підручника). Як впливає на клімат материка кожен з цих чинників (кожна група методом жеребкування вибирає собі кліматотвірний чинник). • Географічна широта. В яких географічних широтах знаходиться Північна Америка? Кліматичні пояси материка. Як буде розподілятися кількість сонячної радіації на материку? Випишіть температури по¬вітря з півночі на південь. • Вітри. Як повітряні маси рухаються на материк з півночі, півдня, заходу, сходу. Зробіть загальний висновок. • Течії. Які течії є біля берегів материка? Як вони впливають на кількість опадів? • Рельєф. Поясніть, як рельєф на заході та сході материка буде впливати на формування клімату? Зробіть загальний висновок. • Океани. Який вплив на клімат материка матимуть океани? Який із океанів матиме більший вплив? Чому? Зробіть загальний висновок. • Опади. Кількість опадів на материку в його південній, північній, східній, центральній та західній частинах. Території, де випадає найбільша та найменша кількість опадів. Після обговорення кожна група дає відповіді. Показники прикріплюються на карті. 4. Узагальнення роботи під керівництвом учителя Учитель. Отже, Північна Америка витягнута в напрямку з півночі на південь на кілька тисяч кілометрів, тому лежить в усіх кліматичних поясах, крім екваторіального. Рівнинність території сприяє проникненню в глиб материка як арктичних, так і тропічних повітряних мас. Кордильєри е перепоною для проникнення на рівнинну територію материка вологих повітряних мас з Тихого океану. Більша частина Північної Америки ле¬жить в субарктичних і помірних широтах. Тому, на відміну від Південної Америки, тут переважає не пасатний, а західний перенос повітряних мас, в якому безперервно рухаються циклони та антициклони. Особливо велике значення ці атмосферні вихори мають у північній частиш материка взимку. Під впливом близькості морів та океанів, особливостей розміщення різних форм рельєфу формуються не однакові режими опадів, їх кількість і температура в одному і тому ж кліматичному поясі. Тому в помірному, тропічному та субтропічному кліматичних поясах виділяють кліматичні області. 5. Прийом «Мікрофон» Висновок про вплив кліматотвірних чинників. 6. Загальні висновки IV. Закріплення вивченого матеріалу Прийом «Дерево рішень» • Які кліматотворні чинники ви знаєте? • Які повітряні маси і коли рухаються над Північною Америкою? Чому? • Як морські течії впливають на клімат материка? • В яких кліматичних поясах розташована Південна Америка? Північна Америка? • Якого кліматичного поясу немає в Північній Америці, але він є в Пів¬денній Америці? • Який клімат в Кордильєрах? V.Підсумок уроку Прийом «Експрес-тест» 1. Північна Америка розташована у всіх кліматичних поясах від арктич¬ного до: а) тропічного; б) субекваторіального; в) екваторіального; г) антарктичного. 2. Океан, з якого одержує вологу велика частина Північної Америки? а) Тихий; б) Індійський; в) Атлантичний; г) Північний Льодовитий. 3. На островах Канадського Арктичного архіпелагу випадає стільки опадів, скільки на півострові: а) Аляска; б) Лабрадор; в) Каліфорнія; г) Флоріда. VI. Домашнє завдання • Опрацювати відповідний текст у підручнику. • Написати «Лист двійочника». • Підготувати повідомлення на тему «Щоб змінилося у зволоженні Пів¬нічної Америки, якби Кордільєри були розташовані на сході материка?» Додатковий матеріал до уроку • Найрізкіший спад температури, що відбувся протягом доби, був заре¬єстрований 23—24 січня 1916 року в американському штаті Монтана. Він склав 56 °С: від +7 до ->49°С. • Швидкість вітру в 371 кілометрів на годину зареєстрована на горі Вашингтон (штат Нью-Ґемпшір, США) 12 квітня 1934 року. Рекорд¬на швидкість вітру на рівнині — 333 кілометри на годину — була відмічена 8 березня 1972 року на базі американських ВПС у Тулі, Ґренландія. Найбільша швидкість, під час смерчу — 450 кілометрів на годину — зафіксована 2 квітня 1958 року в штаті Техас, США. Тема. ВОДИ СУХОДОЛУ. ОСНОВНІ РІЧКОВІ СИСТЕМИ. ВЕЛИКІ ОЗЕРА ТА ЇХ ПОХОДЖЕННЯ Мета: сформувати знання про води суходолу Північної Америки, розкрити загальні особливості внутрішніх вод материка, показати їх за¬лежність від рельєфу та клімату, нерівномірність розподілу на території материка; охарактеризувати найголовніші системи річок і озер та пока¬зати екологічні проблеми внутрішніх вод Північної Америки; формувати вміння роботи з картами атласу, розвивати навички роботи з додатковими джерелами географічних знань. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: фізична та кліматична карти Північної Америки, атласи, підручники, схеми, картини природи материка. Опорні та базові поняття: озерна улоговина, річкова долина, водоспад, повінь, паводок, межень, безстічний басейн, озерна система — Великі озера; льодовики гірські та покривні. Канадський Арктичний архіпелаг, айсберги, снігова лінія, водоспад, Ніагара, каньйон. Географічна номенклатура: річки: Міссісіпі, Міссурі, Колумбія, Мак¬кензі, Юкон, Колорадо; Ніагарський водоспад; озера: Великі (Верхнє, Мічіган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне. ЗМІСТ УРОКУ I. Організаційний момент Географічна хвилинка. Прийом «Аукціон» Учні називають, одним реченням характеризують та показують на карті об'єкти географічної номенклатури теми «Північна Америка». II.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів Прийом «Інтелектуальна розминка» • Що відноситься до вод суходолу? • Від чого залежить багатство материка на водні ресурси? III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів Учитель: На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось з цікавою інформацією про внутрішні води Північної Америки, найголовнішими системами річок та озер материка. Для вивчення нового матеріалу ми повинні пригадати опорні знання з попередніх уроків. Прийом «Географічна хвиля» Учні по черзі відповідають на поставлені запитання. • Які живлення можуть мати річки? • Як розрізняють річки за характером течії? • Які бувають озера за походженням їхніх улоговин? • Як рельєф впливає на характер течії річок? • Чи залежить режим роботи річки від клімату? • Як використовуються річки та озера в господарстві? , • Які екологічні проблеми пов'язані з річками? IV. Вивчення нового матеріалу 1. Прийом «Картографічна лабораторія» Завдання. Назвіть і покажіть на карті річки Північної Америки. Ви¬значте, до басейнів яких океанів належать, поясніть свою відповідь. На¬звати і показати на карті найбільші озера материка, Ніаґарський водоспад. 2. Прийом «Мозковий штурм» Поясніть, чому в південно-західній частині Північної Америки ви¬падає мало опадів. Як це впливає на річкову систему материка? 3. Прийом «Географічна лабораторія» (робота за рядами) Завдання. За допомогою підручника, карт атласу, схем, довідника учня охарактеризуйте: I ряд — річки басейну Атлантичного океану; II ряд — річки басейну Північного Льодовитого та Тихого океанів, льодовики; III ряд — Великі озера. V. Закріплення нових знань та вмінь учнів Практична робота № 10. Складання комплексної характеристики однієї з річок материка за типовим планом. I варіант — річка Св. Лаврентія; II варіант — річка Юкон; III .варіант — річка Колорадо. VI. Підсумок уроку 1. Прийом «Продовж речення». • Північна Америка багата на внутрішні води, які... • Річки континенту належать до басейнів... • Озера зосереджені переважно на... • Більшість озерних улоговин виникла внаслідок... 2. Прийом «Експрес-тест» 1. У річок басейну Північного Льодовитого океану переважає жив¬лення: а) снігове; б) дощове; в) льодовикове; г) підземне. 2. Каньйоноподібні долини характерні, в основному, для річок басейну... океану. а) Тихого; б) Індійського; в) Атлантичного; г) Північного Льо¬довитого. 3. Річка Міссісіпі: а) замерзає у верхній течії; б) замерзає в нижній течії; в) замерзає на всьому протязі течії; г) не замерзає. 4. У Північній Америці розташовані такі унікальні природні об'єкти, як: а) річка Амазонка і затока Фанді; б) каньйон Колорадо і вулкан Орісаба; в) долина Смерті, пустеля Сахара і каньйон Колорадо; г) річка Конґо і затока Фанді. 5. Небезпечні природні явища в Канаді: . а) крижані затори на річках в період повені; б) землетруси; в)торнадо; г) засухи. VII. Домашнє завдання • Опрацювати відповідний матеріал у підручнику. • Підготувати повідомлення про рослинний та тваринний світ материка. • Намалювати представників рослинного та тваринного світу мате¬рика. • Нанести на контурну карту найбільші річки материка та Великі озера. Додатковий матеріал до уроку Єллоустон — «річка жовтого каміння», Колорадо — «червона річка», Колумбія — за назвою корабля «Колумбія»; Міссісіпі — «велика річка»; Міссурі — «мулиста», «бруднуля»; Юкон — «велика річка»; Ніагарський водоспад — «грім потоків»; Вінніпег — «брудна вода», Гурон — назване за племенем індіанців гуронів — свинячі, тому що їх зачіски були схожі на голову дикої свині; Мічіган — «велике озеро»; Онтаріо — «прекрасне озеро»; Ері — за назвою племені, що мешкало тут. Найбільше озеро в озері — це Маніту (площа водної поверхні -106 км2). Воно розташовується на найбільшому озерному острові Манітулін в канадській частині озера Гурон. У свою чергу на Маніту є ряд своїх островів. Водоспади Північної Америки, що відносяться до найбільших водо¬спадів світу: • Йосемітській — каскад водоспадів на р. Йосеміт (штат Каліфорнія, США), загальна висота 739 м, найвищий Верхній Йосемітській водопад — 436 м; • Ріббон на р. Мерсед (штат Каліфорнія, США), висота 491 м; • Сілвер-Странд на р. Медоу (штат Каліфорнія, США), висота 357 м; • Брайдлвейл на р. Мерсед (Йосемітській національний парк, штат Каліфорнія, США); висота 189 м; • Єллоустонскі Верхній і Нижній на р. Єллоустон (Єллоустонський національний парк, штат Вайомінґ, США), висота відповідно 33 і 94 м; Ніаґарський на однойменній річці (на межі США і Канади). Водо» спад розділяється на дві основні частини: канадську — заввишки 51 м і американську — заввишки 49 м. Водоспад знаменитий своєю великою витратою — близько 426000 м3/хв. Тема. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНИХ ЗОН. ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ КОРДІЛЬЄР. ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ. СТИХІЙНІ ЯВИЩА І ЇХ НАСЛІДКИ. ЗАПОВІДНИКИ І НАЦІОНАЛЬНІ ПАРКИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ Мета: дати характеристику рослинності і тваринного світу Північної Америки, охарактеризувати природні зони та ознайомити учнів з національними парками материка, сформувати чіткі ознаки «тайги» Північної Америки, розкрити зв'язки між поняттями тайга — рослини — тварини – клімат — географічне положення, розвивати навички самостійного пошуку необхідної навчальної інформації, вміння аналізувати та співставляти. Обладнання: карта природних зон, рослинного світу Північної Америки, атласи, контурні карти, картини природи материка, ілюстрації, малюнки. Тип уроку: комбінований. Опорні та базові поняття: природна зона, висотна поясність, заповідник, національний, парк, клімат, вплив океанічних течій на природу материка, пасати, мусони, внутрішні води, ґрунти. Географічна номенклатура: океани: Тихий, Атлантичний, Північно-Льодовитий; моря: Берінгове, Баффіна, Сарґассове, Карібське, Бофорта, Чукотське; затоки: Гудзонова, Мексиканська, .Каліфорнійська, Аляска, Св. Лаврентія; протоки: Берінґова, Гудзонова, Юкатанська, Панамський канал. ЗМІСТ УРОКУ I. Організаційний момент Визначення теми і завдань уроку. Самоперевірка підготовки до уроку. II.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів Прийом «Бліцопитування» • Що таке широтна зональність? Висотна поясність? • У чому головна відмінність однієї природної зони від іншої? • 3 якими природними зонами ви вже знайомі з попередніх тем? • Які фактори порушують закономірності протяжності природних зон? • Якими причинами обумовлюється кількість висотних поясів? III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів Прийом «Здивую всіх» Учител ь. Уявіть собі острови, вкриті материковим льодом і практично позбавлені ґрунтів і рослинності. І все ж таки влітку в окремих місцях на кам'янистому грунті з'являється бідна рослинність (мохи і лишайники). Хто може сказати, яку природну зону тут описано? IV. Вивчення нового матеріалу Учитель. Сьогодні на уроці ми будемо вивчати природні зони мате¬рика Північна Америка. Ми говорили з вами про арктичні пустелі. Хто скаже, які тварини живуть у цій природні зоні? 1.Випереджувальні домашні завдання. Учні по черзі називають при¬родні зони Північної Америки, від арктичних пустель до перемінно-вологих лісів. 2. Прийом «Географічна лабораторія» (робота в парах) Завдання. Визначте за допомогою різних джерел географічних знань особливості поширення висотної поясності в Кордільєрах. 3. Прийом «Картографічна лабораторія» Завдання. Показати на карті зону тундри. Нанести на контурну карту природні зони. 4. Розповідь учителя Під впливом людини природа Північної Америки зазнала великих змін. Аби зберегти природні комплекси в їх первісному вигляді, створено багато заповідників та національних парків. Перлиною північноамериканської природи є Єллоустонський національний парк. Створений в 1874 р., він відомий своїми гейзерами. Тут є гейзери-гіганти, що викидають воду на висоту до 90 м, але вивергаються з проміжками в десятки років, є невеликі фонтанчики заввишки 2-3 м, які б'ють через кожні 3—4 хв., гейзери-одинаки і групи гейзерів. Чудовим витвором природи є Великий Каньйон річки Колорадо. Каньйон простягається на 350 км І має ширину від 6 до 28 км і глибину2 км. На річці Колорадо створені національні парки Великий Каньйон, Каньйонлендс. Щороку ці заповідні місця відвідують мільйони туристів. Ще один національний парк у Північній Америці — Долина Смерті. Розміщена на висоті 86 м нижче рівня моря. В 1913 р. тут зафіксували температуру повітря +56,6 °С. Вплив людини на природні комплекси призводить до розширення територій пустель, знищення деяких цінних порід дерев та деяких видів тварин, а також порушується цілісність природних комплексів. V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Прийом «Експрес-тест» 1. Найбільш поширенні на материку Північна Америка природні зони: а) арктичного поясу; б) помірного поясу; в) тропічного поясу. 2. Характерний представник зони тундри: а) вівцебик; б) слон; в) бурий ведмідь. 3. Півострів Каліфорнія знаходиться в межах природної зони: а) степів; б) тайги; в) пустель і напівпустель. 4. Найпоширенішими рослинами Мексиканського нагір'я є: а) кактуси; б) мохи і лишайники; в) сосни. 5. За різноманітністю природних зон Північна Америка: а) перевершує Африку й Австралію; б) перевершує Африку і поступається Австралії; в) поступається Африці, але перевершує Австралію; г)поступається Африці й Австралії. 6. Пустелі на території Північної Америки розташовані в основному: ) у Аппалачах; б) у Кордільєрах; г) на Великих рівнинах; г) на Центральних рівнинах. 7.Природна зона, що характеризується найродючішими ґрунтами: а) зона пустель; б) прерії; в) зона мішаних лісів; г) зона хвойних лісів. 8.Природна зона, землі якої в основному використовуються під ріллю: а) високотравні прерії; б) низькотравні прерії; в) перемінно-вологі ліси; г) мішані ліси. 9. Природні умови в Мексиці дозволяють вирощувати культури: а) помірного, субтропічного і навіть тропічного поясів; б) тропічного поясу; в) тільки помірного поясу; г) субтропічного поясу. 2. Прийом «Мандрівка» Робота в групах. І група. Дайте визначення поняттю «тундра». Укажіть істотні ознаки тундри. // група. Дайте визначення поняттю «тайга». Укажіть істотні ознаки тайги. /// група. Дайте визначення поняттю «арктичні пустелі». Укажіть іс¬тотні ознаки арктичних пустель. 3. Прийом «Мікрофон» • Які природні зони зазнали найбільших змін з боку людини? • У яких природних зонах розташована велика кількість національних парків і заповідників? • Назвіть представників тваринного і рослинного світу, що знаходяться під охороною людини. VI. Підсумок уроку Прийом «Географічний крос» Завдання. Закінчіть речення: 1. Негативний вплив людини на природу призводить до збільшення числа таких стихійних лих, як пилові бурі... 2.У країнах північної Америки створені різні природоохоронні тери¬торії... 3. До найбільш відомих національних парків США належить Єллоустонський... VII. Домашнє завдання • Опрацювати відповідний матеріал підручника. • Підготувати повідомлення про описи природи в різних природних зонах. • Намалювати рослини і тварин материка. Додатковий матеріал до уроку Кактуси — найпоширеніша рослина мексиканських пустель. Вони не тільки невід'ємна приналежність пейзажу природної зони, а й до¬сить корисна рослина. З міцних стовбурів кактусів роблять легкі і міцні мости, надійні огорожі, дорожні стовпи. Соковита серцевина йде в їжу. її готують різними способами: варять, солять, печуть, маринують, сушать. Не випадково кактус зображено на державному гербі Мексики. Тема. ОСОБЛИВОСТІ НАСЕЛЕННЯ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ. ПОЛІТИЧНА КАРТА. ДЕРЖАВИ. ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ Мета: дати учням поняття про загальну характеристику населення, вчити учнів розуміти політичну карту, наносити на контурну карту країни і міста з великою кількістю населення, ознайомити учнів із населенням та господарством США та іншими державами материка. Тип уроку: комбінований. Обладнання: політична карта Північної Америки, карта народів світу, США, контурні карти, атласи. Опорні та базові поняття: населення, народність, нація, етнічний склад населення, аборигени, господарство, площа території, південь і схід материка — райони, що в першу чергу заселялись європейцями, найбільші міста, густота населення, корінні жителі — індіанці, столиці держав. Географічна номенклатура: країни: Канада, Мексика, СІЛА, Панама, Коста-Ріка, Нікарагуа, Гондурас, Куба, Гватемала; столиці країн: Оттава, Вашингтон, Мехіко, Панама, Сан-Хосе, Манагуа, Тегусігальпа, Гавана, Гватемала. ЗМІСТ УРОКУ I. Організаційний момент Визначення теми і завдань уроку, самоперевірка підготовки до уроку. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів 1.Прийом «Бліцопитування» • Яка рослина зображена на державному прапорі Канади? (Кленовий листок) • Який найбільший острів земної кулі? (о. Ґренландія) • Який півострів Росія продала США? (Аляска, у 1867 р.) • Назвіть столицю США? (Вашингтон) • Які гори розміщенні на заході материка? (Кордільєри) • Яку затоку називають «мішок з кригою»? (Гудзонова) • Про яку країну кажуть: «Якщо в ній протяг, то в країнах Латинської • Америки вже грип»? (США) ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів. 1. Прийом «Географічна естафета» • Назвіть сучасну кількість населення світу. • Представники яких рас проживають на материку? • З яких груп складається населення Південної Америки? • Представники яких країн брали участь в освоєнні території материка? • Що зображують на політичній карті? ІV.Вивчення нового матеріалу. 1. Розповідь вчителя про чисельність населення, особливості його розташування по території материка, найбільші країни. 2.«Картографічна лабораторія» Завдання. Знайдіть на політичній карті Північної Америки країни США, Мексику, Канаду, Кубу. 3.«Бліцопитування». • Представники якої нації є корінним населенням материка? • У чому особливість расового складу населення материка? • Який сучасний етнічний склад населення материка Північна Америка? V. Закріплення вивченого. 1. Прийом «Мікрофон» • Яку роль у формуванні населення Північної Америки відіграла коло¬нізація Африки? У чому причини нерівномірного розселення населення на материку? • Які райони Північна Америки заселені найбільш густо? Чому? • Порівняйте географічне положення США і Канади. • Де розташована країна-село Канада? • Чому США та Канаду відносять до числа багатонаціональних держав? 2. Прийом-«Експрес-тест» 1. Перші люди на територію Північної Америки пришли з: а) Європи; б) Південної Америки; в) Азії; г) Африки. 2. Першими на територію Північної Америки прийшли предки сучасних: а) індійців; б) алеутів; в) ескімосів г) європейців. 3. Частина Північної Америки, з якої йшло первинне заселення мате¬рика людиною: а) південний схід; б) південний захід; в) північний схід; г) північний захід. 4. Узбережжя материка, якого досягли європейці (нормани): а) північно-східне; б) південно-східне;, в) північно-західне; г) південно-західне. 5. Узбережжя Північної Америки, що досліджували російські експе¬диції: а) південно-східне; б) південно-західне; в) північно-східне; г) північно-західне. 6. Південну частину материка населяють в основному нащадки вихід¬ців з: а) Англії; б) Франції; в) Іспанії; г) Португалії. 7. Найбільшою мірою індіанські народи зберегли свої мови в: а) Мексиці; б) Канаді; в) США; г) Кубі. 8. Для населення цього півострова характерна найвища густота: а) Каліфорнія; б) Аляска; в) Лабрадор; г) Флоріда. 9. Найбільша за площею держава Північної Америки: а) Канада; б) США; в) Мексика; г) Гондурас. 10. Для життя і господарства найбільш сприятливі природні умови і ре¬сурси: а) Канади; б) Мексики; в) США. 11.США має сухопутні кордони з: а) однією країною; б) двома країнами; в) трьома країнами; г) чотирма країнами. 12.У Мексиці корінне населення: а) гавайці; б) ескімоси і індіанці; в) індіанці; г) алеути. 13. На півдні... зосереджена велика частина населення: а) США і Мексики; б) Канади і США; в) Мексики і Канади. 14. У Канаді розташовані міста: а) Оттава і Чикаго; б) Монреаль і Торонто; в) Сан-Франціско і Торонто; г) Сіетл і Торонто. VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання • Опрацювати відповідний текст у підручнику. • Скласти за відпрацьованим матеріалом на уроці характеристику Куби. • Підготуватись до тематичного оцінювання. Додатковий матеріал до уроку Значну роль у житті Канади відіграє українська діаспора, яка на¬раховує понад 1 млн чол. Українці почали переїжджати до Канади на. початку XX ст., насамперед із земель, що тоді перебували в складі Ав¬стро-Угорщини. Компактне розселення дозволило українцям зберегти звичаї та мову. Українці зробили великий внесок в освоєння канадський земель. Зараз значний вплив на політичне життя країни має Союз укра¬їнців Канади, що об'єднує понад ЗО тис. чол. Функціонують навчальні-і] та дослідницькі, культурні та музейні українські заклади, проводяться національні фестивалі. Лейф Ерікссон, скандинавський мореплавець. Лейф був сином Еріка Рижого, вихідця з Норвегії, що. дістався до Ґренландії і поселився приблизно в 986 р. в місцевості Вестербюгден («західне поселення») на березі Амералік-фьорда. З Саги про Еріке Рижого відомо, що в 999 р. Лейф відплив з Ґренландії до Норве¬гії, де провів зиму при дворі короля Олафа І і прийняв християнську віру. Весною 1000 р. король направив через Лейфа послання вікінгам в Ґренландії, що містило заклик прийняти християнство. В дорозі Лейф збився з курсу і опинився в краю, про який раніше нічого не знав. Там -: він знайшов природні пшеничні поля і виноградники, а також дерева| (ймовірно, клени). У деяких джерелах Лейфа називають першовідкривачем Вінланда : провідником християнства в Ґренландії. Можливо, це відгомони втраченої саги про короля Олафа Трюгвасона, яку ісландський чернець-бенедиктинець Гуннлеугр Лейфссон (бл. 1218 р.) написав латинською мовою. Інша історія приведена в «Розповіді про ґренландців», де по¬відомляється, що ісландець Бьядні Херьоульфссон побував у Вінландена 14 років раніше, ніж Лейф Щасливий, і сам Лейф дізнався про цю землю від Бьядні. Якщо вірити цьому джерелу, Лейф уперше потрапив до Америки через декілька років після 1000 р., відвідавши Хеллуланд (Ньюфаунд¬ленд), Маркланд (Лабрадор). Ймовірно, він поселився в скандинав¬ському поселенні Л'Анс-о-Медоу, що знаходилося на крайній півночі узбережжя Ньюфаундленда. Раніші ісландські джерела називали Лейфа сином Еріка Рудого і жителем Гренландії, не згадуючи, що він відкрив Вінланд. Інші старовинні джерела, включаючи «Історію гамбурзьких єпископів» (бл. 1070 р.) Адама Бременського і «Книгу ісландців» (бл. 1133 р.) Арі Торгилссона повідомляють про Вінланде, але не згадують про Лейфа. Історики і географи докладно обговорювали питання про місцепо¬ложення Вінланда. На підставі даних про клімат і рослинність, що при¬водяться в джерелах, багато хто схильний рахувати цей район Новою Шотландією, тоді як інші поміщають його набагато південніше. Відкриті археологами скандинавські поселення в Гренландії і Ньюфаундленді під¬твердили деякі відомості із саг про Лейфа Еріксона. Грошовою одиницею долар (від німецького taler) був оголошений 6 липня 1785 року Континентальним конгресом. Спочатку долар був срібною монетою. А з 1861 року до обігу увійшли перші банкноти, які друкувалися на особливому льняно-бавовняному папері зеленою фарбою. Один край купюр був нерівним. У монетному дворі зберігався корінець, протилежний край якого був точною копією грошового знаку певної серії. За ним і встановлювалася достовірність-купюр. У серпні 1862 року почало роботу Бюро гравірування і друку. Чотири жінки і двоє чоловіків у підвалі головної будівлі Міністерства фінансів почали ста¬вити друк на 1- і 2-доларових банкнотах, які друкувалися приватними компаніями, і сортувати їх. Державне ж друкування грошей почалося в 1863 році. Сьогодні в США в обігу знаходяться грошові знаки з датою випуску не раніше 1928 року — вартістю в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1000, 5000 і 10000 доларів. Правда, банкноти вартістю більше 100 доларів заборонено вивозити за межі країни. 10000-доларові банкноти не друкуються з липня 1944 року, і до кінця 80-х років в обігу було лише 48 таких купюр. Тематичне оцінювання по темі : «Північна Америка» І в І рівень 1. Міссісіпі впадає в: а) Мексиканську затоку; б) Тихий океан; в) Північний Льодовитий океан. 2. У системі Великих озер найбільшим є озеро: а) Гурон; б) Онтаріо; в) Ері; г) Верхнє; д) Мічиган. 3 Прерії в Північній Америці — це: а) степи; б) ліси; в) пустелі. 4 Корінними жителями Північної Америки є: а) англійці; б) ескімоси; в) індіанці; г) метиси; д) афроамериканці. 5 Кленовий лист є символом: а) Мексики; б) США; в) Канади; г) Бразилії. • 6 Столиця США — це: а) Нью-Йорк; б) Вашингтон; в) Чикаго. II рівень 1. Назвіть великі річки Північної Америки, що належать до басей¬ну Атлантичного океану. 2. Як на формування клімату впливають Кордильєри? 3. Назвіть найбільші за площею високо розвинуті країни Північної Америки. III рівень 1. Доведіть, що Аппалачі - старі гори. 2 Які раси і народи населяють Північну Америку? ІV. Рівень Порівняйте географічне положення Північної і Південної Америки. ІІ в І рівень 1. Міссісіпі впадає в: а) Мексиканську затоку; б) Тихий океан; в) Північний Льодовитий океан. 2. У системі Великих озер найбільшим є озеро: а) Гурон; б) Онтаріо; в) Ері; г) Верхнє; д) Мічиган. 3. Прерії в Північній Америці — це: а) степи; б) ліси; в) пустелі. 4. Корінними жителями Північної Америки є: а) англійці; б) ескімоси; в) індіанці; г) метиси; д) афроамериканці. 5. Кленовий лист є символом: а) Мексики; б) США; в) Канади; г) Бразилії. 6. Столиця США — це: а) Нью-Йорк; б) Вашингтон; в) Чикаго. ІІ рівень 1. Де в Північній Америці бувають землетруси? 2. Які чинники порушують широтне простягання природних зон у Північній Америці? 3. Які галузі господарства розвинуто в США? ІІІ рівень 1.Як впливає протяжність Північної Америки з півночі на південь на її природу? 2. Чому в Канаді дві державні мови? ІV.рівень .Порівняйте географічне положення Канади і США.